ВСТУП

Стрімкий розвиток супутникових методів вимірювань та існуючі можливості оперативного отримання супутникових даних, а також сучасні уявлення про перспективи подальшого їх використання у синоптичної метеорології – усе це настільки швидко змінюється, що потребує періодичного осмислення з метою більш ефективного їх практичного використання. У теперішній час після запуску нового типу геостаціонарних та полярно-орбітальних метеорологічних супутників позначилася деяка незмінність принципових можливостей цих вимірювань на ближчі 5-7 років. Тому, на наш погляд, є велика потреба у створенні своєрідного посібника по синоптичної інтерпретації супутникової інформації, якій базується на аналізі попереднього та сучасного досвіду використання даних з основних метеорологічних супутників (NOAA-K,L,M-полярноорбітальні та MSG-геостаціонарний).

Актуальність підготовленого матеріалу полягає у тому, що з 2007 по 2008 роки у Державній гідрометеорологічній службі було встановлено нові системи отримання цифрових супутникових даних у основних прогностичних центрах у містах Києві, Одесі, Львові та Сімферополі. Отримання даних у встановлених системах базується на технології EUMETCast – квазіоперативної передачі даних через мережу геостаціонарних телекомунікаційних супутників. Об’єм доступних даних включає практично весь спектр супутникової інформації, з усіх типів метеорологічних супутників.

Серед великого кола досліджень у галузі використання супутникової інформації, які були проведені за попередні роки, необхідно виділити наступні:

-“Руководство по использованию спутниковых данных в анализе и прогнозе погоды” під редакціею І.П.Ветлова и Н.Ф.Вельтищева (1982 г.) [1]. Достатньо змістовний посібник з великою кількістю теоретичного матеріалу, який включає загальні відомості про системи спостережень з метеорологічних супутників, фізичні принципи дистанційного зондування, дешифрування зображень у видимому інфрачервоному і мікрохвильовому діапазонах спектра, використання хмарного покриву у прогнозі синоптичної ситуації і зон опадів. Основні недоліки – це використання у керівництві не цифрової супутникової інформації у зв'язку з чим аналіз результатів носить більш якісний характер. У зв'язку з тим, що керівництво було підготовлено більше 20 років назад, дані, що були використані, виглядають дещо застарілими, однак базові принципи обробки даних, залишилися незмінними, що робить цю роботу достатньо актуальною та сучасною;

- “Посібник з використання концептуальних моделей у синоптичній супутниковій метеорології” (“Manual of synoptic satellite meteorology conceptual models”, 2006 р.), який підготовлено сумісно Королівським метеорологічним інститутом (Голландія), Центральним інститутом метеорології та геодинаміки (Австрія) та Фінським метеорологічним інститутом. Головна мета даного посібника користувача – це використання супутникових зображень у оперативному прогнозі погоди у поєднанні з іншими метеорологічними даними, особливо з відповідними даними, що отримані за допомогою чисельних моделей прогнозу. Такий шлях використання супутникових даних є найбільш оптимальним для визначення типу атмосферних процесів та представлення значної кількості цих даних у зручному для прогнозиста вигляді. У основі такого підходу лежать, так звані Концептуальні Моделі (Conceptual Models). По визначенню концептуальна модель описує найбільш значимі особливості метеорологічного явища та визначає основні фізичні процеси, що відбуваються*;

- “Посібник з інтерпретації даних з геостаціонарного метеорологічного супутника” (“MSG Interpretation Guide”, 2006 р.), який підготовлено європейською організацією EUMETSAT. Цей посібник користувача присвячено інтерпретації супутникових даних, які отримуються з геостаціонарного європейського метеорологічного супутника MSG. У цьому посібнику розглядаються спектрометричні особливості каналів вимірювань супутника, можливість визначення різних метеорологічних явищ (тумани, різні типи хмарності та опадів), визначення метеорологічних характеристик різних шарів атмосфери, можливість визначення швидкості та напрямку руху хмарності. Особлива увага приділена технології RGB. Дана технологія дозволяє проводити сумісний аналіз трьох різних зображень та представляти їх на моніторі, де визначеному метеорологічному об’єкту або явищу відповідає визначена кольорова гамма. Такий підхід значно спрощує візуальну інтерпретацію супутникової інформації.

Наша задача полягала у компіляції відібраного матеріалу з незначною авторською корекцією, трансформації його у відповідний формат для зручного перегляду та запису на доступні носії інформації. Підготовлений матеріал орієнтовано на оперативних синоптиків Гідрометслужби як засіб поповнення необхідних знань в галузі супутникової метеорології, і на наш погляд не може в повної мірі розглядатися як учбовий матеріал для студентів вузів.

* В даній роботі у третьому та частково у першому розділах було використано супутникової зображення, які були підготовлені Центральним інститутом метеорології та геодинаміки (ZAMG, Австрія).