3.9.3. Хмарні лінії - структура хмарності на супутниковому зображенні

 

            Невеликі хмарні осередки, вишиковувані в паралельні лінії, що часто виникають в холодній повітряній масі.

 

            Поява хмарності в холодній повітряній масі є результатом мезомасштабної слабкої конвекції (1-2 км). Дана хмарність має досить конкретний зовнішній вигляд: лінійний і гексагональний. Перший тип часто називають хмарні лінії й він може бути розглянутий, у першому наближенні, як двовимірна конвекція. Другий зазвичай називають у літературі мезомасштабною осередковою конвекцією, що характеризується 3-мірною конвекцією й може бути розділена на два види: відкрита й закрита.
Цикл існування даної хмарності можна простежити по перетворенню St -туману в хмарні лінії, особливо над морською поверхнею під час виносу холодного повітря з континентальної поверхні, що дуже часто трансформується у відкриті осередки наприкінці свого циклу розвитку (рис.3.133).

 

24 лютого 2004/12.00 UTC - Meteosat HRVIS зображення

 

Рис.3.133. Перетворенню St -туману в хмарні лінії

 

Хмарні лінії утворюються як над морською, так і над  земною поверхнями. На супутниковому зображенні показано кілька хмарних смуг довжиною від 20 до 200 км і шириною 2-10 км (рис.3.134). Над морською поверхнею зі збільшенням відстані від узбережжя ці смуги стають ширшими. Хмарні смуги складаються з окремих Сu.

Рис.3.134. Хмарні смуги

 

Зовнішній вигляд на зображеннях супутника Meteosat:

23 серпня 2004/11.00 UTC – Meteosat VIS06

23 серпня 2004/11.00 UTC – Meteosat HRVIS

 

23 серпня 2004/11.00 UTC – NOAA Ch1 зображення

 

Рис.3.135.Порівняння зображень хмарних смуг по VIS06, HRVIS та  AVHRR Ch1

 

На зображенні NOAA AVHRR показаний приклад розташування хмарних ліній над південним заходом Франції, як вказувалося на зображеннях Meteosat 7 неможливо було розрізнити окремі хмари. На зображеннях NOAA і Meteosat 8 (HRVIS) добре проглядається детальна структура хмарності.