3.3. ФРОНТИ ОКЛЮЗІЇ

3.3.1.Холодний фронт оклюзії - структура хмарності на супутниковому зображенні

Холодний фронт оклюзії, як правило, розташовується поруч із чітко вираженою хмарною спіраллю; хмарність даного фронту спостерігається за хмарною смугою ТФ-ХФ і має меншу висоту верхньої межі хмарності.

У стадії максимального розвитку на супутникових зображеннях спостерігаються дві хмарні смуги синоптичного масштабу:

• Багатоярусна фронтальна смуга холодного фронту
• Більш низька хмарна спіраль
• Обидві смуги між собою не зв'язані.

• На VIS зображенні хмарна спіраль спостерігається білого кольору, що характеризує щільну хмарність із великими значеннями альбедо (рис.3.21).
• На IR зображенні хмарність у зоні холодних повітряних мас має сірі колірні відтінки із вкрапленнями білого, що говорить про наступне (рис.3.21):
• У перехідній зоні між хмарними смугами Холодного й Теплого фронтів (орієнтованих з південно-заходу на північний схід) і хмарністю в холодній повітряній масі спостерігається значний градієнт переходу від білого до сірого. На деякій відстані від цієї зони хмарність стає вище, а потім усередині хмарної спіралі її висота знижується.
• На пізніх стадіях розвитку спостерігається також хмарність на верхніх рівнях, що приводить до виду, що характерний для теплого фронту оклюзії.
• На WV зображенні спостерігаються дві хмарні смуги, що складаються з різних типів хмар. Темна смуга, що характеризує суху повітряну масу із циклонічної сторони осі струминної течії, розташовується паралельно хмарній смузі верхнього ярусу й перетинає перехідну зону. Цей ефект не спостерігається на теплому фронті оклюзії. Найбільш суха повітряна маса впливає на розвиток хмарної спіралі. Цей факт характерний для обох типів фронтів оклюзії. На заключній стадії розвитку спостерігається поява пікселів, що мають яскраву колірну гаму в області хмарної спіралі, що говорить про зникнення темної смуги (рис.3.21).

Рис.3.21. Схематичне уявлення про формування холодного фронту оклюзії

Розвиток хмарної смуги в холодній повітряній масі в напрямку з південного-заходу на північний схід спостерігається о 9.00 UTC над Атлантикою, приблизно в області

54 п.ш./35з.д (рис.3.22).
На IR-зображеннях (10.8 і 3.9 мк) спостерігається досить низька температура на верхній межі цієї хмарності.

На зображеннях у видимому діапазоні спектру (HRVIS і 0.6 мк) видна структура хмар.

На WV-зображеннях (7.3 і 6.2 мк) видна невелика темна смуга, що відокремлює хмарність холодного фронту оклюзії від теплого й холодного фронтів.

21 червня 2005/09.00 UTC - Meteosat 8 IR 10.8 зображення	21 червня 2005/09.00 UTC - Meteosat 8 IR 3.9 зображення
21 червня 2005/09.00 UTC - Meteosat 8 Vis 0.6 зображення	21 червня 2005/09.00 UTC - Meteosat 8 HRVIS зображення
21 червня 2005/09.00 UTC - Meteosat 8 WV 7.3 зображення	21 червня 2005/09.00 UTC - Meteosat 8 WV 6.2 зображення
Рис.3.22. Розвиток хмарної смуги в холодній повітряній масі

У нічний час RGB-зображення (рис.3.23), RGB 3.9 - 10.8 - 12.0, дозволяє чіткіше розділити теплу, низько розташовану хмарність (коричнюватий колір) від хмарності верхнього ярусу (білий колір).
У денний час RGB-зображення, RGB 0.6 - 1.6 - 10.8, дозволяє розділити хмарність за фазовим станом на водяну і кристалічну (жовтий і рожевий кольори).
У денний час RGB-зображення, RGB 0.6 - 0.8 - 10.8, дозволяють підкреслити контраст між низько розташованою (жовтий колір) і хмарністю верхнього ярусу (синювато-білий колір).

21 червня 2005/00.00 UTC - Meteosat 8 RGB зображення (3.9, 10.8 і 12.0)	21 червня 2005/09.00 UTC - Meteosat 8 RGB зображення (0.6, 1.6 і 10.8)
21 червня 2005/09.00 UTC - Meteosat 8 RGB зображення (0.6, 0.8 і 10.8)
Рис.3.23. RGB-зображення