Наукова доповідь «Уроки досвіду вивчення наслідків аварії на ЧАЕС (1986 р.)
для навколишнього середовища в контексті сучасних викликів стану радіаційної безпеки і готовності
реагування на ядерні і радіаційні загрози воєнного часу»

25 квітня з нагоди 37-ї річниці аварії на Чорнобильській АЕС завідувачем відділу радіаційного моніторингу природного середовища УкрГМІ Олегом Войцеховичем зроблено наукову доповідь «Уроки досвіду вивчення наслідків аварії на ЧАЕС (1986 р.) для навколишнього середовища в контексті сучасних викликів стану радіаційної безпеки і готовності реагування на ядерні і радіаційні загрози воєнного часу».

26 квітня 1986 року о 01:23 год сталося два вибухи на Чорнобильській АЕС, унаслідок яких було зруйновано енергоблок № 4 АЕС, що розташована за 100 км на північ від м. Київ (~3,5 млн осіб) і за 3 км від м. Прип’ять (~50 тис осіб). В атмосферу протягом наступних 10 днів було викинуто 50 МКі радіоактивних речовин (4% від загальної активності палива в реакторі, 190 т).

30 квітня 1986 року в Києві розпочала роботу оперативна група щодо вивчення наслідків аварії на ЧАЕС і обґрунтуванні контрзаходів. Співробітники УкрГМІ брали активну участь у ліквідації наслідків аварії, які призвели до радіоактивного забруднення природного середовища.

Високий суспільний запит на моніторинг забруднення вод і здійснення водоохоронних заходів у зоні відчуження ЧАЕС сприяв оперативній організації програм моніторингу водних систем на різних етапах післяаварійного забруднення і різного цільового призначення та розвитку методів вивчення процесів міграції радіонуклідів в умовах пост-аварійного

Більшість водоохоронних заходів (дамби регулювання водного і твердого стоку, фільтраційні і сорбційні бар’єри, які здійснено у 1986-1987 рр. визнані як не ефективні. У 1992 році Українським гідрометеорологічним інститутом методами експериментального і математичного моделювання здійснено обґрунтування ефекту будівництва водоохоронної дамби заплав річки Прип’ять. Сумарний ефект від спорудження протиповеневих дамб (1993) і (1999) оцінено до 700 люд.-Зв.

Наразі фахівці Інституту продовжують наукові роботи в зоні відчуження як науковому полігоні і розвиток систем та мереж спостережень.

Доповідач зосередив увагу на тому, що в умовах сьогодення додатково постають виклики воєнного часу. Унаслідок вторгнення російських військ у зоні відчуження зруйновано ряд захисних бар’єрів РБу, комутатори і частину пунктів спостережень, викрадено десятки автотранспортних засобів і техніки тощо. Розграбовано аналітичні лабораторії ЕКОЦЕНТРу, зруйновано (підірвано) будівлю колишнього ДП «Чорнобильводексплуатація» разом із архівами всіх гідротехнічних споруд і проєктними документами.

В ході своєї доповіді Олег Войцехович підсумував, що фахівці УкрГМІ проводили дослідження протягом усіх післяаварійних років й отримали величезний досвід з оцінки стану радіоактивного забруднення всіх елементів природного середовища.

Знання, досвід, професіоналізм, завчасний аналіз можливих сценарних надзвичайних ситуацій, готовність мереж радіаційного контролю і моніторингу до функціонування в умовах аварійних ситуацій є важливим досвідом для удосконалення системи радіаційного захисту.

Також, з нагоди річниці аварії на Чорнобильській АЕС, Олегом Войцеховичем було проведено науково-практичний семінар, присвячений аналізу багаторічного досвіду інституту у вивченні наслідків аварії на ЧАЕС для студентів КНУ ім. Тараса Шевченка, в ході якого студенти зокрема були ознайомлені з лабораторною базою та методиками аналізу проб води, атмосферних опадів, ґрунтів, завислих речовин, донних відкладів.