English
Про Інститут | Наші розробки | Конференції | Проекти | Супутникові зображення
ЗМІ про нас | Відділи | Аспірантура | Публікації | Державні закупівлі | Прогноз погоди
     


НАУКОВІ ЧИТАННЯ
Сучасний стан та тенденції розвитку інженерної гідрології
в Україні та закордоном: до 100 - річчя з дня народження
видатного українського вченого-гідролога
Йосипа Ароновича Желєзняка

Дата проведення: 22 травня 2018 року.
Початок: о 10 годині 30 хвилин.
Місце проведення: Український гідрометеорологічний інститут ДСНС України та НАН України (актова зала).
Організатори: Український гідрометеорологічний інститут ДСНС України та НАН України, Міжвідомча комісія із здійснення Міжнародної гідрологічної програми ЮНЕСКО та Програми з гідрології та водних ресурсів Всесвітньої метеорологічної організації.

ПРОГРАМА

Вступне слово. Осадчий В.І., член-кор. НАН України, директор Українського гідрометеорологічного інституту, голова Міжвідомчої комісії із здійснення Міжнародної гідрологічної програми ЮНЕСКО та Програми з гідрології та водних ресурсів ВМО.

Внесок Й.А. Желєзняка у розвиток української наукової гідрології
Манукало В.О.
, канд. техн. н., Український гідрометеорологічний інститут ДСНС України та НАН України

Інженерні гідрологічні розрахунки: історія, сучасність та перспективи розвитку.
Гопченко Є.Д.
, д-р геогр. н., Овчарук В.А., д-р геогр. н., Одеський державний екологічний університет

Сучасні методи гідрологічного прогнозування річкового стоку
Шакірзанова Ж.Р.
, д-р геогр. н., Одеський державний екологічний університет

Університетська гідрологія в Україні: історія, стан та перспективи
Хільчевський В.К.
, д-р геогр. н., Гребінь В.В., д-р геогр. н., Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Шакірзанова Ж.Р., д-р геогр. н., Овчарук В.А., д-р геогр. н., Одеський державний екологічний університет

Історія та сучасний стан гідрології в гідрометеорологічній службі України
Косовець О.О., Самойленко Н.А.
, Центральна геофізична обсерваторія ДСНС України

Обчислювальна гідрологія як напрямок розвитку інженерної гідрології у віці інформаційних технологій
Желєзняк М.Й.
, канд. ф.-м. н., проф. Університету м. Фукусіма (Японія)

Виступи учнів та колег Й.А. Желєзняка

Примітка: тривалість доповідей – до 15-20 хвилин, виступів за тематикою доповідей – до 5 хвилин.

ЙОСИП  АРОНОВИЧ  ЖЕЛЄЗНЯК - видатний український вчений у галузі гідрології, 100 років з дня народження

ЙОСИП АРОНОВИЧ ЖЕЛЄЗНЯК
видатний український вчений у галузі гідрології
100 років з дня народження

Доктор технічних наук, професор Йосип Аронович Желєзняк — один з яскравих представників славної плеяди українських вчених у галузі гідрології, який зробив визначний внесок у розвиток наукової та прикладної гідрології в Україні, сформував власну школу інженерної гідрології і «дав путівку» в наукове життя багатьом молодим вченим.

Й.А. Желєзняк народився 18 травня 1918 року в м. Олевськ (нині –Житомирська область). Робота його батька, Арона Григоровича Желєзняка, у лісовому господарстві обумовила переїзд сім’ї на Київщину, де в Пущі-Водиці та Бучі пройшли шкільні роки Й.А. Желєзняка. Закінчивши школу, він вступив до Київського геологорозвідувального технікуму, після закінчення якого в 1938 році вступив до Київського гідромеліоративного інституту (нині — Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне). У 1941 році при наближенні фронту до Києва інститут було евакуйовано до Харкова, а потім — далі в Казахстан. Студенти інституту мали «бронь» від призиву в армію, але Й.А. Желєзняк, як і більшість його однокурсників, пішли на фронт добровольцями. У серпні 1941 року, після поранення в ногу в боях під м. Каневом Й.А. Желєзняка виніс з поля бою однокурсник О. Єзерський, завдяки чому він був переправлений на лівий берег Дніпра однією з останніх санітарних машин. Після лікування в госпіталі, його направили на навчання у Солікамське танкове училище, яке він закінчив з відзнакою і був призначений викладачем воєнної топографії цього училища. У 1946 році, ще проходячи службу в армії, Й.А. Желєзняк закінчив Київський гідромеліоративний інститут і отримав рекомендацію для вступу до аспірантури.

Після демобілізації у тому самому році Й.А. Желєзняк стає аспірантом професора Анатолія Володимировича Огієвського, завідувача відділу гідрології Інституту гідрології і гідротехніки Академії наук УРСР (нині — Інститут гідромеханіки НАН України), видатного вченого-гідролога, одного із засновників гідрологічної служби в Україні. А.В. Огієвський, який у свою чергу, був учнем засновника української гідрологічної науки академіка Є.В. Оппокова, фактично заклав засади наукової школи інженерної гідрології в Україні.

Й.А. Желєзняк все своє життя пам’ятав та високо цінував визначний внесок А.В. Огієвського у формування його як вченого-гідролога. Даниною пам’яті Вчителю стала книжка, видана Й.А. Желєзняком у 1973 році: «Анатолий Владимирович Огиевский».

Успішно захистивши кандидатську дисертацію на тему: «Побудова річних гідрографів стоку малих річок УРСР», Й.А. Желєзняк «з головою» поринув у наукову діяльність, продовжуючи та розвиваючи напрямки досліджень А.В. Огієвського. До 1963 року наукова діяльність Й.А. Желєзняка була пов’язана з Інститутом гідрології і гідротехніки АН УРСР, де він пройшов шлях від молодшого наукового працівника до завідувача відділу. Протягом цього періоду вчений плідно працював у багатьох напрямках гідрологічної науки, перш за все, в інженерній гідрології.

У 1963 році керований Й.А. Желєзняком відділ був переведений у повному складі (як окрема лабораторія) в Український науково-дослідний гідрометеорологічний інститут (УкрНДГМІ), який перебував у той час в системі Гідрометеорологічної служби колишнього СРСР. У цей час в УкрНДГМІ працювала плеяда яскравих вчених-гідрологів, кожний з яких зробив вагомий внесок у розвиток української гідрологічної науки: П.Ф. Вишневський, М.С. Каганер, А.Б. Крижановська, В.І. Мокляк, Л.Г. Онуфрієнко, В.А. Романенко, М.В. Рудометов та ін. Таке концентроване середовище висококваліфікованих науковців сприяло творчій співпраці, отриманню важливих наукових та практичних результатів.

У 1950 – 1970 роки відбувалось масштабне гідротехнічне будівництво в Україні. Так, у басейні Дніпра було розгорнуто будівництво каскаду ГЕС і водосховищ, великих транспортних та іригаційних каналів. Йшло гідротехнічне будівництво і на інших річках України. Тому нові методики гідрологічних розрахунків, розроблені колективом, яким керував Й.А. Железняк, були конче необхідні й широко впроваджувались у гідротехнічне проектування. З іншого боку, активне впровадження результатів досліджень у конкретні гідрологічні об’єкти надавало початок зародженню нових науково-практичних проблем.

Й.А. Желєзняк розробив методику визначення внутрішньорічного розподілу стоку в роки розрахункової водності для річкових водозборів, розташованих у різних фізико-географічних районах України. Ці рекомендації увійшли в довідкові та нормативні видання з гідрологічних розрахунків.

Під науковим керівництвом Й.А. Желєзняка було побудовано найбільш точну для свого часу карту ізоліній норми та коефіцієнтів мінливості річкового стоку малих річок України і Молдавії, яку використовували для розрахунків водного балансу цієї території для потреб водогосподарського будівництва.

В області регулювання стоку Й.А. Желєзняк розробив способи побудови розрахункових графіків притоку до гідротехнічних споруд на річках України у періоди високого водопілля та дощових паводків, а потім — розрахункові формули і графіки для визначення максимальних зарегульованих витрат води.

Розроблену методику, результати досліджень та рекомендації щодо проектування і прогнозування форми гідрографа паводку, врахування впливу водосховищ на паводковий стік, а також розрахунок переміщування паводку в річках та попусків у нижніх б’єфах ГЕС Й.А. Желєзняк опублікував у 1965 році в монографії «Регулювання паводкового стоку», яка впродовж десятиліть була настільною книгою для науковців та практиків у галузі гідрології, гідротехніки та водного господарства. За цю роботу в 1967 році йому було присвоєно вчений ступінь доктора технічних наук.

У наступні роки Й.А. Желєзняк продовжував та поглиблював дослідження з розрахунку гідрографів весняного водопілля та дощових паводків, оцінювання впливу водосховищ на паводковий стік. Колектив, очолюваний Й.А. Желєзняком, «вдихнув» нове життя у генетичну формулу стоку А.В. Огієвського, що дозволило уточнити графіки одиничної ширини водозборів з урахуванням різниці у швидкості переміщення хвилі паводку в головній річці та її притоках; уточнити побудову кривих об’ємів на основі морфометричних характеристик річкових русел; запропонувати метод визначення гідрометеорологічних параметрів розрахункових формул.

У подальшому це дозволило вченому запропонувати оригінальний метод розрахунку гідрографів весняного водопілля та дощових паводків на основі типових графіків водовіддачі річкових басейнів. На базі цих досліджень було запропоновано рекомендації з визначення гідрографів розрахункового весняного водопілля та дощових паводків за відсутності даних спостережень для малих річок різних природних зон України та Молдавії.

На посаді керівника лабораторії регулювання стоку УкрНДГМІ Желєзняк Й.А. працював до 1982 року, а від 1982 р. до 1990 р. — на посаді старшого наукового співробітника–консультанта в УкрНДГМІ, а потім — в Інституті гідротехніки і меліорації (нині — Інститут водних проблем і меліорації НААН України).

Наукові публікації Й.А. Желєзняка (більше ніж 170 наукових праць) були добре відомі не лише в Україні, а й у професійному середовищі далеко за її межами. Його доповіді широко обговорювались на гідрологічних з’їздах і конференціях у 1950 – 1980 роках, як вагомий внесок української наукової школи в інженерну гідрологію того періоду.

Й.А. Желєзняк був нагороджений чотирма медалями та орденом Вітчизняної війни ІІ-го ступеня.

Слід зазначити науково-педагогічну діяльність професора (з 1971 р.) Й.А. Желєзняка. Під його науковим керівництвом було підготовлено 12 кандидатів наук, які також зробили свій «внесок» в розвиток гідрологічної науки.

Й.А. Желєзняк у своїй науково-педагогічній діяльності дотримувався принципу: «спочатку здобувач повинен стати повноцінним науковим співробітником, а потім, кандидатом наук». Тому, навчатись у такого вимогливого керівника було дуже непросто, але всі аспіранти, крім диплома кандидата наук, отримували необхідні теоретичні знання та практичні навички відстоювання своєї наукової позиції.

Певним чином, продовжувачем справи батька став його син Марк Железняк, нині професор Університету м. Фукусіма (Японія), під керівництвом якого в Україні за узагальненим напрямком «обчислювальна гідрологія» вже захищено 7 кандидатських дисертацій.

Серце Й.А. Желєзняка перестало битись 26 грудня 1997 року, але його науковий внесок у розвиток гідрологічної науки залишиться в історії і матиме подальший вплив на наукові дослідження в Україні.


Дизайн MEDuza Studioвгору