English
Про Інститут | Наші розробки | Конференції | Проекти | Супутникові зображення | Агрометеорологічне моделювання
ЗМІ про нас | Відділи | Аспірантура | Публікації | Державні закупівлі | Прогноз погоди | Система грозопеленгації
     


Прес-реліз

До Всесвітнього метеорологічного дня і Всесвітнього дня води

Щорічно, 23 березня, з нагоди вступу в силу Конвенції Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО), до якої входять майже 190 країн світу, відзначається Всесвітній метеорологічний день. Згідно з існуючою традицією, кожного року ВМО присвячує цій події певну тему. Вибір теми Всесвітнього метеорологічного дня 2016 року – «Спекотніше. Сухіше. Вологіше. Заглядаючи у майбутнє» - підкреслює увагу, яку приділяє світова спільнота одній з найбільш гострих проблем, що постала перед людством у ХХІ столітті – збереженню кліматичної системи Землі як необхідної умови подальшого існування людського життя на планеті.

Наразі не лише вчені, а й переважна більшість політичних діячів, а також пересічних громадян усвідомлює, що клімат є одним з основних природних чинників, який обумовлює соціально-економічний розвиток суспільства, умови безпечної життєдіяльності людини. Природні коливання та зміна клімату, як результат нераціональної господарської діяльності людини, на тлі несприятливих екологічних або санітарно-гігієнічних умов, можуть супроводжуватися значними соціально-економічними збитками, якщо своєчасно не вживати відповідні запобіжні заходи.

Узагальнюючи матеріали глобальних метеорологічних спостережень Всесвітня метеорологічна організація констатує, що «...кожне з останніх декількох десятиліть було значно тепліше за попереднє. П’ятирічний період 2011-2015 рр. був найбільш спекотним за історію спостережень, а 2015 рік став найспекотнішим з кінця 1800-х років, тобто з початку проведення сучасних інструментальних спостережень». Дані спостережень і досліджень гідрометеорологічних організацій України також показують зростання кількості небезпечних і стихійних гідрометеорологічних явищ у країні за останні 15-20 років.

Комплексні кліматичні дослідження, які виконують науковці країн світу, включаючи Україну, надають можливість поліпшувати якість кліматичної інформації та обслуговування для забезпечення адаптації суспільства до зміни клімату та пом’якшення її негативних наслідків.

Вода є визначальним чинником для всіх форм життя на Землі і тому вона вкрай необхідна для економічного і соціального розвитку суспільства. Особливе значення для людини має прісна вода. За підрахунками фахівців вона складає лише 2,5% загальних запасів води на Землі.

У той же час, водна стихія може обумовити значне лихо. Щорічно весняні повені та дощові паводки викликають у багатьох країнах світу, у тому числі і в Україні, значні підтоплення, наслідком яких є величезні матеріальні збитки, загроза життю населення, погіршення екологічної ситуації.

Усвідомлюючи важливість проблеми води в житті суспільства, Генеральна асамблея ООН у 1992 році прийняла рішення відзначати 22 березня кожного року як Всесвітній день води. Основне завдання цього свята – підвищити рівень знань громадськості щодо важливості проблеми водних ресурсів, необхідності їх раціонального використання, а також дати поштовх зусиллям урядів, організацій, кожної людини в усьому світі щодо вжиття активних заходів для збереження та відновлення водних ресурсів.

Темою Всесвітнього дня води 2016 року є «Вода і робота». За оцінкою Міжнародної організації праці майже половина працюючого населення зайнята у секторах економіки, які пов’язані з водою. Практично не можливо назвати вид трудової діяльності, у якій би не використовувалась вода.

Цьогорічна тематика Всесвітнього дня води акцентує увагу світової спільноти на актуальності проблеми забезпечення усіх секторів національної економіки прісною водою у необхідній кількості та відповідної якості. Як відомо, водні ресурси є дуже важливим фактором для забезпечення сталого соціально-економічного розвитку України, включаючи ринок праці. На жаль, наша країна займає одне з останніх місць в Європі за водозабезпеченістю. Особливо актуальна ця проблема для півдня та південного сходу України.

Спостереження за кількісними та якісними показниками водних ресурсів, що здійснюють гідрометеорологічні організації, наукові дослідження у галузі гідрології, моніторингу водних об’єктів, які виконує Український гідрометеорологічний інститут мають велике значення для оцінки та комплексного управління водними ресурсами держави.

З нагоди Всесвітнього метеорологічного дня та Всесвітнього дня води Українським гідрометеорологічним інститутом Державної служби України з надзвичайних ситуацій та Національної академії наук України за участю Міжвідомчої комісії з питань участі у Міжнародній гідрологічній програмі ЮНЕСКО та Програмі з гідрології та водних ресурсів ВМО 22-23 березня 2016р. було проведено науково-практичний семінар.

Під час семінару були заслухані доповіді провідних вчених та фахівців Українського гідрометеорологічного інституту, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Інституту гідробіології НАН України, Українського гідрометеорологічного центру, Центральної геофізичної обсерваторії, які працюють у галузі гідрометеорології, досліджень клімату, водних ресурсів, моніторингу забруднення довкілля.

В доповідях Прусова В.А. та Сологуб Т.А., Ільїна Ю.П. та Фоміна В.В., Тимофеєва В.Є., Лєскова Б.Н., Григорової О.В. було розглянуто наукові здобутки українських вчених із розроблення методів та технологій гідрометеорологічного прогнозування гідрометеорологічних параметрів з використанням сучасного математичного моделювання гідрометеорологічних процесів. Особливу увагу приділено питанню прогнозування небезпечних гідрометеорологічних явищ, які становлять загрозу для життєдіяльності населення та функціонування галузей економіки.

Актуальній проблемі досліджень зміни клімату, стану та моніторингу довкілля були присвячені доповіді Горбачової Л.О., Клока С.В., Осадчої Н.М., Краковської та Гнатюк Н.В., Протасова О.О., Малицької Л.В. та Балабух В.О., Доніч О.А., Матразінової В.Ф., Кульбіди М.І., Гребня В.В. та Хільчевського В.К., Рибченко Л.С., Ільїна Ю.П., Набиванця Ю.Б, Лаптєва Г.В., Антоненко В.С., Колісник І.А., Кориченського К.О. В доповідях розглянуто чинники, які призводять до зміни клімату, сучасні та очікувані тенденції зміни клімату, оцінка можливого впливу змін клімату на водні та агрометеорологічні ресурси України, стан хімічного та радіологічного забруднення довкілля.

Здобутки Українського гідрометеорологічного інституту з розроблення технічних засобів проведення гідрометеорологічних спостережень, створення стандартів, інших нормативних документів у сфері гідрометеорологічної діяльності було висвітлено в доповідях Латенка В.І. та Орнадського І.А., Манукала В.О.

За підсумками семінару прийнято наступні рекомендації.

В умовах посилення негативних проявів зміни клімату (почащення хвиль спеки, засух, катастрофічних паводків, інших екстремальних гідрометеорологічних явищ) в Україні зростає значення гідрометеорологічних спостережень та досліджень. Регулярні гідрометеорологічні спостереження, які проводять гідрометеорологічні організації, є джерелом об’єктивної інформації про поточний стан та тенденції зміни кліматичної системи. Наукові дослідження дозволяють: виявляти природні та антропогенні фактори зміни клімату; надавати кількісну оцінку та прогнозувати стан кліматичної системи України за даними спостережень та регіональних кліматичних моделей; виявляти кліматовразливі райони на території України в умовах зміни клімату. Результати досліджень надають можливість поліпшувати якість кліматичної інформації та обслуговування для забезпечення адаптації суспільства до зміни клімату та пом’якшення її негативних наслідків.

Питання зміни клімату є одним із елементів проблеми сталого розвитку в усіх її складових: економічного і соціального розвитку, охорони навколишнього природного середовища. Це зумовлює необхідність включення проблеми врахування наслідків зміни клімату до переліку державних пріоритетів України як одного з ключових факторів національної безпеки держави у ХХІ столітті.

    Засади державної політики у сфері зміни клімату повинні базуватись на результатах наукових досліджень:

  • минулого та сучасного стану глобальної кліматичної системи, минулого та сучасного регіонального клімату в Україні;
  • оцінки впливу природних та антропогенних факторів на глобальний та регіональний клімат;
  • оціночних прогнозах різної завчасності очікуваної зміни клімату в Україні з деталізацією по окремих фізико-географічних зонах та економічних регіонах;
  • наслідків впливу зміни клімату на соціально-економічний розвиток країни, екологічний стан довкілля, умови життєдіяльності населення.
    Однією з основних задач, які повинні бути вирішенні в результаті реалізації державної політики у сфері зміни клімату повинно стати зміцнення та розвиток інформаційної та наукової основи державної політики у сфері зміни клімату, що передбачає:

  • технологічний розвиток державної системи гідрометеорологічних спостережень в Україні як основного інформаційного ресурсу про стан та тенденції у зміні клімату;
  • поглиблення фундаментальних і прикладних наукових досліджень в області гідрометеорології в цілому та кліматології зокрема;
  • розвиток комплексних міждисциплінарних досліджень з оцінки наслідків впливу зміни клімату на природні ресурси, соціально-економічний розвиток країни, екологічний стан довкілля, здоров’я населення;
  • сприяння інтеграції досліджень вчених України з дослідженнями міжнародної наукової спільноти. В цьому контексті велике значення має налагодження творчих з’язків українських науковців з колегами, які працюють у провідних Європейських наукових центрах;
  • розробка наукових рекомендацій з адаптації галузей економіки, населення країни до зміни клімату, пом’якшенню їх негативних наслідків;
  • зміцнення кадрового забезпечення цього напрямку діяльності.

Дизайн MEDuza Studioвгору